Поради батькам у виховання дітей з девіантною поведінкою
1. У стосунках з дитиною необхідно опиратися на позитивні якості особистості.
2. Показувати власний приклад позитивної поведінки, не припускати розходжень між словами і власними діями: « роби як я», а « не роби як я скажу».
3. Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а ії поведінці.
4. Навіювати дитині позитивне ставлення до оточуючого.
5. Жити сьогоднішнім днем, не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.
6. Не жити життям замість дитини, але бути поруч для допомоги дитині в разі необхідності.
7. Можна засуджувати дії дитини, але не ії почуття, якими б бажаними вони не були. Оскільки вони у неї виникли, і для цього був привід.
8. Не вимагайте від дитини неможливого чи важко виконуваного. Замість цього подивіться, що ви можете змінити чи як можете їй допомогти.
9. Незадоволення вчинками дитини не повинно бути систематичним, оскільки воно перестане сприйматися дитиною.
10. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками ії поведінки. Тільки тоді вона буде дорослішати й ставати свідомою.
11. Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. Але при цьому візьміть на себе тільки те, чого вона не зможе зробити сама.
12. Щоб уникати зайвих проблем та конфліктів, співставляйте власні очікування з можливостями дитини.
13. Поступово знімайте з себе відповідальність за особисті справи вашої дитини. Нехай вона відчуває себе відповідальною за їх виконання.
