ДНЗ «Сумський хіміко-технологічний центр ПТО»

Його зоря згасла… Згасла, не встигнувши запалати… Життя 17-річного учня нашого закладу Олега Калюсенка 13 квітня 2025 року обірвала клята рашистська ракета, влучивши по центру міста. Олег знаходився в епіцентрі подій… Він їхав до храму освячувати вербу…

Олег навчався на ІІ курсі ДНЗ «Сумський хіміко-технологічний центр ПТО», мріяв стати кваліфікованим слюсарем-ремонтником, електрозварником ручного зварювання, аби після війни відбудовувати Україну. Вихований, дисциплінований, спокійний, урівноважений, завжди усміхнений, не за роками серйозний та розсудливий, товариський та справедливий – таким запам’ятається Олег педагогам та одногрупникам Центру.

Нестерпний біль втрати… Його не можна загасити. Так само не можна загасити полум’я живої людської пам’яті, бо вона не підвладна часу. Царство небесне й вічна пам’ять Олегу…

«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

Г. Сковорода

Так наголошував важливість знання молоддю історії рідного краю видатний український філософ Григорій Сковорода ще у 18 сторіччі, яке є важливим і для національно-патріотичного виховання сучасного молодого покоління.

Метою заходу було ознайомлення здобувачів освіти з історією Сумщини як важливого стратегічного регіону в контексті національної безпеки та державної незалежності України. Формування у молоді патріотичних почуттів, усвідомлення значення Сумщини в боротьбі за територіальну цілісність і суверенітет України. Виховання поваги до історичних традицій, культурної спадщини та героїзму земляків, що стали на захист держави у різні історичні етапи. Розвиток громадянської свідомості, активної участі у суспільному житті та підвищення інтересу до вивчення історії рідного краю.

Під час історико-краєзнавчого заходу учні дізналися про історичні події які відбувалися на території Сумщини та були пов’язані з боротьбою українського народу з російськими загарбниками від давнини до сьогодення – повномасштабного вторгнення російських військ на українські землі, стійкістю та мужніми діями сумської територіальної оборони, підрозділами ЗСУ, що боронять Сумську землю від російських загарбників. Ознайомилися з життєвим шляхом уродженців Сумщини, які присвятили себе захисту української державності та вшанували годиною мовчання пам’ять захисників та захисниць які загинули захищаючи Сумську область та Україну від російських загарбників.

10 квітня 2025 року з учнями закладу були проведені заняття з мінної безпеки «Міфи мінної безпеки». Учні ознайомилися з міфами, які існують при поводженні з вибухонебезпечними предметами і реальністю, яка при цьому загрожує життю та здоров’ю людини.

.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається за ініціативою ООН.

У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Це пам’ятна дата, яка відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Саме цей день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів».

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів – це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком жорстокої російської агресії сотні наших військових перебувають у російському полоні в невимовно важких умовах. Вони повертаються виснажені й хворі, але незломлені.

Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.

Пам’ятаємо страшні сторінки історії, аби подолати ворога, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу, нашій безпеці та стабільності.

        Національно-патріотичне виховання учнівської молоді є важливим аспектом формування патріотизму  у молодих громадян України.

            Класним керівником Новіковою Л.М. для здобувачів освіти проведена виховна година  «Моя Україна війною втомлена, але незламна і нескорена…»

        Метою заходу було виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції, громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості.

          Під час виховної години здобувачі освіти отримали та поновили інформацію про перебіг подій російсько-української війни, єдність українського народу та стійкість й мужність ЗСУ. Під час заходу здобувачі освіти також ділилися своєю пережитою інформацією початку повномасштабного вторгнення російських загарбників.

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».

Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.

Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

03 квітня 2025 року викладачем Махнушею Світланою Михайлівною було проведено інформаційно-виховну годину «Незламність Збройних Сил України під час війни».

Було розглянуто тематичні презентації «Україна- нація незламних! Незламні ЗСУ» та «Незламність  Збройних Сил та народу України під час війни».

Наприкінці було проведено квіз-вікторину за темою із використанням інформаційно-комунікаційної технології Kahoot. Учні жваво брали участь в обговоренні та грі.

            Правове виховання здобувачів освіти є одним з важливих елементів виховного процесу. Володіння знаннями, щоб захистити свої права, є дуже важливими та актуальними для кожного громадянина, а особливо молоді.

            Викладачем історії та правознавства Михайловським О.В. організовано проведення правового лекторію для здобувачів освіти центру. До участі у проведенні лекторію було запрошено провідного юриста Сумського бюро правничої допомоги № 2 Сумського відділу надання безоплатної вторинної правової допомоги Клименко Наталію, яка надала фахову інформацію стосовно права та порядку звернення неповнолітніх до суду, а також доступу до отримання безоплатної правої допомоги.

            Під час лекторію учні центру дізналися про:

• з якого віку неповнолітня особа може самостійно звертатися до суду для захисту своїх прав;
• з яких норм порушення українського законодавства може звертатися до суду неповнолітня особа;
• право та порядок звернення до адвокатури для захисту своїх прав у суді;
• до яких державних органів, громадських організацій звертатися для захисту своїх прав.

Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності щодо розміновування відзначається щорічно 4 квітня відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/60/97.

Його мета – підвищити обізнаність про загрозу, яку несуть вибухонебезпечні предмети для здоров'я та життя людей.

Привернення уваги до регіонів світу, що залишаються замінованими, відбулося ще у 2005 році. На підтвердження глибокої стурбованості величезними гуманітарними проблемами та проблемами розвитку, спричиненими наявністю мін та вибухонебезпечних залишків війни, які мають серйозні та довготривалі соціальні та економічні наслідки для населення країн, Генеральна Асамблея ООН 8 грудня 2005 року проголосила 4 квітня Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності щодо розміновування.

          Протимінна діяльність включає навчання протидії ризикам та інформування про правила поведінки в районах минулих бойових дій, маркування небезпечних ділянок і складання їх карт, обстеження та очищення місцевостей від боєприпасів, мін або саморобних пристроїв, допомогу постраждалим від підривів.

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн — США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії — підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у — ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію — Варшавський договір, — в котрій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.

У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, котрий саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-у — Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у — Албанія та Хорватія.

У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації — колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.

Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.

Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

        У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович. 18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу у Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.