ДНЗ «Сумський хіміко-технологічний центр ПТО»

1.                Якщо дитина запальна і войовнича, то до такого підлітка слід бути уважним, роз’яснювати наслідки його поведінки, щоб він учився регулювати свої стосунки з іншими людьми.

2.                Уникайте перегляду фільмів і телепередач зі сценами насильства, жорстокості.

3.                У жодному разі не застосовуйте фізичного покарання.

4.                Займіть дитину конкретною роботою, щоб енергія йшла на мирні цілі.

5.                Доброзичливість і теплі стосунки, постійне спілкування та вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – усе це допоможе запобігти агресивності.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

1.                Бути уважними до потреб дитини.

2.                Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3.                Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.

4.                Покарання не повинні принижувати дитину.

5.                Навчати прийнятним способам вираження гніву.

6.                Давати дитині можливість виявити гнів безпосередньо після фрустраційної події.

7.                Учити брати відповідальність на себе.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

1. Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей.

2. В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

3. Споживання на добу до 8 склянок рідини позитивно впливає на організм. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатност, підсилює стрес, що призводить до підвищення роздратованості.

4. Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв'язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

•      Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

•      Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

•      Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

Принципи спілкування з агресивними дітьми:

•        Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам конфліктних дітей

• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

•           Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

•           Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

•           Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

•           Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

•           Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

•           Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:

•           Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

•           Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

•           Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

•           Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

Щоб боротися з брехнею, потрібно спершу виявити її причини, а тоді вже діяти. Діти ще не настільки майстерні актори, щоб уміло замаскувати свою брехню. Тому обман можна простежити у поведінці малюка. Існує кілька загальних ознак брехні:

-Зміна виразу обличчя, поява неусвідомлених рухів;Зміна темпу мовлення, зниження тону, заїкання;

-«забалакування», спроба змінити темп розмови;

-Зволікання з відповіддю.

Завдання батьків полягає в тому, щоб стримати дитину від брехні, викорінити в ній шкідливу звичку. Зазвичай, першою реакцією батьків на брехню дитини є покарання, хоча воно не завжди дає бажаний результат – дитина наступного разу може краще замаскувати свою брехню. Спробуйте побачити ситуацію очима дитини. Покажіть, що готові її вибачити.

Реагувати на брехню потрібно відповідно до вікової категорії дитини. Ваше завдання – дати дитині зрозуміти, що брехати – погано, і що брехня завжди викривається.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»

«Я хочу захворіти,бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

•виправляйте;

•реагуйте на недоліки;

•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:

-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

-Не плямкай!

-Як ти їси, дивитись гидко!

-А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

1.Сприятливий мікроклімат у родині.

2.Спільна діяльність членів сім’ї.

3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.Спільний життєвий світогляд.

5.Оптимістичні настрої родини.

6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.Шанування членів родини, повага до старших.

8.Бережливе ставлення до природи.

9.Активна участь дітей у сімейному житті.

10.Відсутність насилля в родині.

11.Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.

4.Учіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Деталі

Опубліковано: 21 вересня 2017

Загрозливої популярності серед підлітків набуває гра «Синій кит». У смертельної гри багато назв - «Тихий дім», «Море китів», «Розбуди мене о 4:20» тощо, але результат завжди однаковий – обірване юне життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям. Щоб уникнути фатальних наслідків, кіберполіція закликає батьків приділяти більше уваги дітям та їхній поведінці. 

Багато українських підлітків вже постраждали від суворих умов цієї гри. За правилами, дитина повинна виконувати різноманітні квести, що пов’язані із заподіянням собі шкоди у той чи інший спосіб. Упродовж гри підліток спілкується з так званим куратором. Насправді куратор – це професійний психолог, який схиляє підлітка до негативного мислення та знаходить спосіб маніпулювати дитиною. Він також повідомляє умови та час виконання квестових завдань. Саме куратору і звітує дитина, висилаючи фото та відео виконаного завдання. 

Гра складається з 50 завдань (квестів) – по одному на кожен день. Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі on-line. І якщо дитина відмовляється скоювати суїцид, шантажем та погрозами куратор примушує її до цього.

Аби підлітки не потрапили в такі групи, поліцейські радять батькам приділяти більше уваги психологічному стану дитини. Щоб уберегти дитину від небезпечної гри, варто проводити наступні дії: 

• регулярно перевіряйте шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їхнього виявлення, з’ясуйте обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження різного роду в формі кита; 

• перевіряйте акаунти дитини в соціальних мережах та групи до яких входить її акаунт; Перевіряйте вміст спілкування в приватних чатах. Обов’язково контролюйте те, які фото та відеофайли є в гаджетах вашої дитини. 
• звертайте увагу на коло спілкування дитини; 

• намагайтеся зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями; 
• по-дружньому спілкуйтеся з дитиною та ставтеся до неї з розумінням. 

В разі якщо батьки виявили, що їх дитина входить до кола учасників таких груп ми радимо: 

• одразу звернутись за кваліфікованої допомогою до професійного психолога (такі фахівці є у кожному навчальному закладі) та не залишати дитину без догляду на одинці; 

• повідомити про наявність такої групи до підрозділів Національної поліції України (телефон «гарячої» цілодобової лінії 102 – з мобільного – безкоштовно); 

• повідомити адміністрацію соціальної мережі про наявність таких груп для їх подальшого блокування (контакти розміщено на відповідному сайті) 

• заблокувати доступ дитини до соціальних мереж. 

ЯК ВЕСТИ СЕБЕ БАТЬКАМ? 

СІМ ПОРАД ВІД ПСИХОЛОГА 

1. Задайте дитині нейтральний питання - мовляв, чув / -а, що зараз популярна якась гра "Синій кит". І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає - добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку (друга), що бере участь в грі - цілком ймовірно, що дитина бреше і грає сам.

2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні - на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора, і живе в іншому місті або навіть країні. І завдання так званого куратора - не вбити батьків, а змусити дитину виконати його волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" всі - скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, які телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі уразливі - для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого. 

3. Завдання вашої розмови - навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету тієї чи іншої вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається. 4. Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною - забрати телефон, закрити будинку і т.д. У цьому теж немає сенсу - в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати, тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання - не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховував її до останнього. 
5. Зараз як ніколи важлива емоційний зв'язок з дитиною. Більше обіймайте його, розповідайте, що в його віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть його говорити з тим з дорослих, кому він довіряє - шкільним психологом, родичем і т.д. 

6. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри - той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах - але тільки так, щоб він не дізнався про це! 

7. Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав його лаяти. Проявіть інші емоції - заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за нього хвилюєтеся. Обов'язково підключайте тата - в такій ситуації чоловіче слово діє сильніше. У розмові з дочкою батьку треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі "Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації". Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє - дядька, чоловіка сестри і т.д.

Контактні телефони: 

Цілодобовий телефон довіри психологічної допомоги 33-40-50 

(Центр психологічної допомоги на базі міської лікарні №5, розміщеної за адресою: м.Суми, вул. Марка Вовчок, б.2) 

Також можна звернутися за допомогою до дитячих психологів, що працюють на базах поліклінік, «дружніх до молоді»: 

- у Сумській обласній клінічній лікарні (психоневрологічне відділення) тел.реєстратури 66-21-31 

- у міській дитячій поліклініці по вулиці Івана Сірка (колишня Д.Коротченка) тел.: 66-18-98, 095-194-89-49 

Також на базі КУ СОПНД ведуть прийом фахівці: дитячий психолог, дитячий психотерапевт, дитячий психіатр (щоденно з 08:00 до 14:00) тел..:25-51-46 

Батьки, що виявили свою дитину в числі «гравців», можуть, не виходячи з дому, звернутися на офіційний сайт кіберполіції за адресою: https://www.cybercrime.gov.ua/ та заповнити форму зворотнього зв‘язку. 

Будьте уважними до своїх близьких! 

Бережіть своє життя, та життя і здоров‘я дорогих вам людей!

Деталі

Опубліковано: 09 березня 2017