Притча на тему «психологічно – емоційного вигорання», в кінці – поради.
В одній країні жив Лікар казок. Про нього із вуст в уста йшов поговір про його доброту та професійне мистецтво лікувати казки. Одного разу до нього прийшла казка «Червона шапочка». ЇЇ книжка була пошарпаною та зігнутою від переживання стресу і сліз. Ледве протягуючи голос, вона розповіла що не знайшла лісову хатинку бабусі, повернулась додому. Потім замість неї понесла пиріжки бабусі її мама, але теж мабуть заблукала, бо не повернулася. І раптом від хвилювання, вона взагалі забула сценарій своєї казки і не знає чим закінчилася.. Лікар заспокоїв її, навчив як знайти нові шляхи, як знайти маму, бабусю та перемогти вовка, не потрапляючи спочатку до нього в пащу.. Не повторювати в своєму житті один і той самий сценарій, а написати свою історію.
Потім в дім лікаря постукала інша книга – казка в якій стирчала стріла в серці – їй довелося пережити горе і, вона не змогла оговтатись, рана весь час боліла. Намагаючись витягти стрілу сама – вона робила собі ще більш боляче та ятрила рану. Лікар казок полив стрілу з раною маслом на цілющих травах, та витягнув її легенько. Ця казка здобула цінний досвід для подальшого життя, силу і змогла побачити нову ціль, яка стала сенсом майбутньої долі.
Новий гість – «Казка мудрих історій», яка виховала не одне покоління людей, її любили, поважали, а як стали дорослими – забули, як непотрібну закинули в шухляду старої шафи. Вона зустріла там самітність та повну тишу, пролежала багато років – і здалася.. Коли її почала щільно обплітати павутина, навіть не хотіла боротися і заважати обплітати сильніше, відчувала себе приреченою. Тільки випадково коли впала шухляда на старих завісах. Вона, неначе прокинулась, звільнилась та прийшла до лікаря і теж отримала допомогу.. Виявляється в іншому місті була велика домівка, де її так чекали та потребували інші люди, треба було тільки переїхати в інше місце!
Знову стук у двері, до Лікаря казок вечірній гість – книга – казка з назвою «Перемога». Вона зберігала багато радісних історій, інструментів, та вчила перемагати любі ситуації та змінюватись самому. ЇЇ призначенням було також стати «лікарем казок», бо в неї був величезний потенціал серцем сприймати інших. Цінити, співчувати та дуже обережно ставитись до них. Але спочатку прийшли непомітно сумніви, потім зневіра, а потім сильний страх та розчарування скували її обкладинку. Вона стала тверда мов шкарлупа горіха. Їй цього було замало, тому вона повісила на себе ще петлі і на них замки, майже від усього світу заховалася! Лікар не зміг виправити всієї її долі та повернути втрачений час на здійснення призначення, але навчив відкриватись, не боятись помилок та взяв її собі в помічниці.
І останню казку, принесли інші книжки до порогу будиночка. Вона постраждала від вогню, сторінки були вирвані – ними розтоплювали піч, а обкладинка обгорівша. В останню мить її вихватили із полум’я, турботливі та сміливі руки долі.. Лікар казок повністю перешив її, укомплектував новими чистими сторінками, пошив їй із шкіри нову обкладинку, та передав її в руки талановитого письменника, щоб він написав роман «Горіти, але не згорати». Так остання казка пізнала шляхи відновлення та само зцілення.
Мораль ( поради):
1) Всі ці казки - це ми, люди. Кожен зі своєю долею та життєвими випробуваннями. Часто ми живемо не звертаючи увагу на дрібні удари, подряпини, виснаження, напругу, яка накопичується і накопичується. Криза і зруйнування приходять непомітно і раптово. Мобілізуємо себе на працю, безліч інших задач, забуваємо про себе, свої мрії, бажання, потреби, «обрізаємо собі крила». Тому потрібно згадати, що ресурси наші не безмежні, больовий поріг у кожного свій і також має свої кордони, життя одне і щоб насолоджуватися ним та дарувати підтримку іншим людям – треба піклуватися про себе вчасно, піклуватись про психо-емоційне та фізичне здоров’я. Це наша відповідальність.
2)Зможеш берегти себе – то почнеш проявляти ціннісне, дбайливе ставлення до психо-емоційного здоров’я інших, з обережністю ставитись до проявлення емоцій, почуттів оточуючих.
3)Знаходити в житті ті речі, дії, людей, чути власний внутрішній голос бажань - це знайти місця сили для поповнення власних ресурсів. Стати володарем власних думок та обирати ті емоції, які оберігають тебе, а не руйнують. Екологічна дієта споживання, критичні фільтри.
4) Тільки вчасне піклування, розуміння себе а не ігнорування – приносить в наше життя ті чи інші чудеса само зцілення та відкриває для нас нові життєві програми, ціннісні сенси.
5) Дозволяти собі хотіти – це ціле мистецтво, це тоді, коли свідомість і підсвідомість працюють разом. Наш мозок, який до речі сприймає позитивну мову – спочатку формує образ бажання, а потім діє на результат. Також мозок шукає найліпші виходи зі складних ситуацій та посилає імпульси про це які трансформуються в думку та проявляються в незрозумілих, на перший погляд, але дуже невідступних, наполегливих бажань – підказок в нашій свідомості і підсвідомості, виконавши які – ми знаходимо вірне та мудре рішення на складну ситуацію.
